Засідання Програмної Ради Конгресу співпраці з Україною COMMON FUTURE в Міністерстві розвитку та технологій

Запрошення до участі в Програмній Раді прийняли представники таких інституцій:

• Корпорація страхування експортних кредитів,

• Міністерство фондів та регіональної політики,

• Міністерство розвитку та технологій,

• Міністерство закордонних справ,

• Польське агентство інвестицій та торгівлі,

• Польський фонд розвитку,

• Рада з питань співпраці з Україною,

• Союз польських метрополій імені Павла Адамовича,

• Союз польських міст.

Не бракувало також представників Мериторичних Партнерів події, а саме:

• Польсько-української господарчої палати,

• Польської асоціації роботодавців будівельної галузі,

а також організаторів Конгресу – Групи MTP.

Зустріч відкрив Міхал Барановський, державний секретар Міністерства розвитку та технологій, який привітав учасників та подякував їм за активну участь у створенні одного з найважливіших заходів, присвячених польсько-українським економічним відносинам. У своєму виступі пан Барановський підкреслив, що питання торговельної та інвестиційної співпраці з Україною залишаються одним із пріоритетів міністерства.

Далі виступив Філіп Біттнер, віцепрезидент Групи MTP, який на початку звернув увагу, що цьогорічний Конгрес отримав нову, розширену формулу – як Конгрес Співпраці з Україною. Ця зміна має на меті вийти за рамки вузького контексту відбудови та відкрити подію на ширші потреби польських підприємців, що представляють різні галузі. Віцепрезидент нагадав, що минулорічна подія зібрала близько 1000 учасників – представників бізнесу, центральної та місцевої адміністрації з Польщі та України. Він також звернув увагу на потенціал супровідних подій Конгресу, згадавши приклади з попереднього року – зокрема підписання угод між Банком національного господарства (BGK) та українськими банками Кредобанк і Приватбанк, а також меморандуму між BGK і Міністерством розвитку та технологій.

Члени Програмної Ради представили ключові тематичні напрями з перспективи інституцій, які вони представляють. У ході дискусії було подано низку пропозицій та рекомендацій, що дозволило сформувати чотири провідні програмні напрями цьогорічного Конгресу, а саме:

БІЗНЕС ТА ІННОВАЦІЇ

РЕГІОНИ ТА ЛОКАЛЬНІ СПІЛЬНОТИ

ЄВРОПА ТА ІНТЕГРАЦІЯ

СУСПІЛЬСТВО ТА СПІВПРАЦЯ

У центрі уваги опиняться торгівля, логістика і інвестиції — теми, ключові для реальної участі бізнесу у відбудові та розвитку України. Учасники розглядатимуть, як розширення торговельного обміну може трансформуватися у довгострокові інвестиції, а також які сьогодні є можливості в логістиці — від автомобільного і залізничного транспорту до портів та підготовки до відновлення авіасполучення. Актуальною лишатиметься  тема фінансових інструментів, доступних для польських компаній, зацікавлених у виході на український ринок.

Не менш важливими будуть теми, пов’язані із роллю міст і регіонів у формуванні сталого партнерства — від децентралізації та управління публічними послугами до локальних інвестиційних альянсів і використання фондів, що підтримують міжнародну експансію.

Значущим аспектом також стане європейський вимір відносин з Україною — зокрема виклики й можливості, пов’язані із процесом вступу до ЄС, доступом українських товарів до спільного ринку, а також питання безпеки цивільної інфраструктури та стійкості суспільств до кризових загроз.

Учасники зможуть обговорити й соціальний фундамент співпраці — питання освіти, ринку праці, інтеграції мігрантів, психічного здоров’я та реінтеграції ветеранів війни. Саме ці теми формують повсякденність польсько-українських відносин і є ключем до побудови довіри, спільних цінностей та соціального капіталу.

Цьогорічний Конгрес обіцяє стати комплексною платформою розмови про майбутнє — не лише України, а насамперед про роль, яку в цьому майбутньому може відіграти Польща.

Детальна програма заходу незабаром буде доступна на офіційних вебсторінках події.