Підсумки Конгресу співпраці з Україною COMMON FUTURE
22–23 вересня 2025 року в Poznań Congress Center, на території Познанського міжнародного виставкового центру, відбувся ІІІ Конгрес співпраці з Україною COMMON FUTURE. Цьогорічна подія зібрала рекордну кількість учасників, які мали змогу відвідати майже 30 панельних дискусій, організованих на чотирьох сценах. Обговорювалися теми, пов’язані, зокрема, з транспортно-логістичною галуззю (TSL), будівництвом, енергетикою, а також з професійною активізацією ветеранів війни.
Урочистому відкриттю Конгресу передувала пресконференція, у якій взяли участь представники організатора, мериторичних партнерів, уряду Республіки Польща та Посольства України в Польщі.
Філіп Біттнер, Конрад Голота, Павел Коваль, Яцек Пєхота, Анджей Поравський, Марцін Войдат і Роман Шепеляк обговорили, зокрема, значення польсько-української співпраці, роль оборонної промисловості в умовах гібридної війни, а також міжурядову угоду між Польщею та Україною й перспективи її реалізації.
Урочисте відкриття Конгресу Співпраці з Україною COMMON FUTURE
Під час відкриття ІІІ Конгресу Співпраці з Україною COMMON FUTURE віцепрезидент правління Grupa MTP Філіп Біттнер звернув увагу на практичні результати попередніх заходів та необхідність подальшої розробки інструментів співпраці:
«У Познані ми говоримо про проблеми, виклики, але насамперед — про їхнє вирішення. Угоди, підписані під час попереднього заходу, діють, фінансування для підприємців запускається, а нові можливості та інструменти систематично напрацьовуються».
Під час спеціального звернення з Києва Тарас Качка, віцепрем’єрміністр України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, наголосив на важливості довгострокової співпраці між Польщею та Україною, підкреслюючи як економічний вимір, так і стратегічну підтримку процесу відбудови країни:
«Я вірю, що разом ми будуватимемо спільне майбутнє — це велике завдання для Польщі, України та всіх залучених підприємств. Це завдання для цілих поколінь, на десятиліття вперед. Надзвичайно важливо, щоб воно супроводжувалося економічною та інституційною підтримкою. Польща є партнером №1 для української торгівлі, але потрібна також увага до інфраструктури, бізнесу та розвитку загалом».
Павел Коваль, голова Ради з питань співпраці з Україною при Канцелярії Голови Ради Міністрів РП, підкреслив стратегічне значення події та роль польського бізнесу у відбудові України:
«Це — найважливіші розмови року в контексті України. Польський бізнес має взяти участь у процесі відбудови країни, а інвестиції стануть головним завданням цього року. Це також нагода для спільного планування та протистояння викликам, зокрема дезінформації».
Безпека, інтеграція та відбудова – висновки з дебати уповноважених урядів
Під час дебати урядових уповноважених із питань відбудови України наголошувалося на стратегічному значенні безпеки регіону та міжнародної співпраці. Павел Коваль, голова Ради з питань співпраці з Україною, підкреслив:
«Не може бути відбудови, якщо не буде STOP для російських атак. Процес відбудови — це, по суті, три процеси: інтеграція, модернізація та відбудова в новому форматі».
У подібному дусі висловився Юріс Пойканс, посол Латвії у справах України, який підкреслив значення регіональної співпраці:
«Висловлюю повну підтримку співпраці Польщі та України. Ми хочемо бути частиною цього партнерства — у школах, лікарнях, на прикордонні — в межах наших можливостей».
Натомість Даріус Скушявічюс, посол Литви з питань координації відбудови України, додав:
«Регіональний підхід до відбудови України має стратегічне значення. Підтримка реформ і урядових програм, а також співпраця з бізнесом дадуть змогу фізично відбудувати країну».
Дебати показали, що ефективна відбудова України потребує не лише фінансової та інституційної підтримки, але й активної участі країн регіону та приватного сектору у реалізації конкретних проєктів — зокрема у сферах освіти, охорони здоров’я та інфраструктури.
Реалії ведення бізнесу в країні, охопленій війною
Наступним пунктом програми стала пленарна дискусія на тему: «Doing business під час повномасштабної війни. Досвід польських інвесторів і менеджерів», у якій взяли участь представники компаній, що активно інвестують в Україну.
Як зазначив Павел Дзеконьскі, віцепрезидент компанії FAKRO Sp. z o.o.:
«Наш завод був серйозно зруйнований два роки тому. Окрім продукції, ми втратили багато засобів, які використовували для гуманітарної допомоги. Попри ці втрати, роботу вдалося зберегти, навіть без підтримки держави, від якої, на жаль, допомоги ми не отримали (…) Від початку війни компанія не має прибутку в українському регіоні — навпаки, щороку ми “доплачуємо” до цього так званого бізнесу. (…) Із цього місця хочу попередити всіх, хто планує інвестувати в Україну — це складно, потрібно мати терпіння і рішучість. Але ми — найкращий доказ того, що це можливо».
Представник FAKRO також звернув увагу на одну з найсерйозніших проблем ведення бізнесу на українському ринку:
«Сировина — абсолютно непередбачуваний ринок. Деревина подорожчала вдвічі, і, на мою думку, це чиста спекуляція (…) Спекуляції є величезним фактором ризику. Додатково — питання пропускної спроможності на кордоні. Тут мій сильний заклик: треба захищати ланцюги поставок».
Марчін Вітчак, президент компанії Laude Smart Intermodal S.A., наголосив на необхідності правових спрощень та інституційної співпраці:
«За нинішніми грошовими потоками насправді нічого не стоїть. Польський уряд повинен створити інструмент, який полегшить діяльність компаній на українському ринку. Ми повинні домогтися, щоб Україна вже сьогодні юридично наблизилася до стандартів ЄС. Якщо ми зрівняємо законодавство, більше компаній вирішить співпрацювати з регіоном. Треба впровадити європейське право, адже це в інтересах і Польщі, і України».
Із висловлювань учасників дискусії чітко випливає, що ведення бізнесу в Україні потребує не лише стійкості та гнучкості компаній, але й інституційної підтримки, яка дозволить ефективно зберігати діяльність та сприяти відбудові країни.
Спільна декларація дій на користь польсько-української співпраці
У перший день конгресу — 22 вересня — було підписано два меморандуми співпраці.
Перший документ підписали між собою Międzynarodowe Targi Poznańskie Sp. z o.o. та Міністерство закордонних справ України. Від імені установ документи підписали відповідно Філіп Біттнер, віцепрезидент Групи MTP, та Роман Шепеляк, радник-міністр Посольства України в Республіці Польща.
Другий меморандум про співпрацю було укладено між Польсько-українською господарчою палатою (PUIG), яку представляв її президент Яцек Пєхота, та Союзом українських підприємців (СУП), від імені якої документ підписала Катерина Глазкова, виконавча директорка організації.
Україна на шляху до відбудови – стратегії фінансування та інвестицій
Під час дебати «Фінансування відбудови та модернізації України – бізнес чи політика?» експерти, представники уряду України та польських фінансових інституцій обговорювали виклики відбудови та модернізації країни в умовах війни.
Олексій Рябікін, заступник Міністра розвитку громад та територій України, підкреслив надзвичайну стійкість місцевих громад:
«Після нічних ракетних і дронових атак міста та села продовжують працювати, а люди відновлюють своє життя (…) Ми повинні відбудовувати інфраструктуру, щоб люди могли жити нормально і не шукали інших місць для проживання».
На запитання про другу складову інструменту Ukraine Facility, Марта Постула, перша віцепрезидентка Bank Gospodarstwa Krajowego, відповіла:
«Ми вже маємо мандат від Європейської Комісії та підготовлений план фінансового інструменту. Чекаємо на міжурядову угоду Польща–Україна та на підписання угоди з Єврокомісією. Якщо все піде за планом, ми плануємо розпочати діяльність у четвертому кварталі цього року. Тим часом ми вже запустили кредити на суму 250 мільйонів злотих для польських експортерів, щоб зміцнити їхні позиції на українському ринку».
Маріуш Ящик з Polski Fundusz Rozwoju (PFR) підкреслив важливу роль інституцій розвитку у підтримці польських компаній на українському ринку:
«Наша роль як PFR не в тому, щоб конкурувати з комерційним ринком, а в тому, щоб відкривати угоди, на які ринок самостійно не наважився б. Польські компанії, навіть із власним капіталом, звертаються до нас, бо співпраця з інституцією розвитку дає їм відчуття безпеки та своєрідну “печатку гаранта”».
Панелісти дійшли згоди, що відбудова України потребує не лише фінансових ресурсів, а й координації держави, міжнародної підтримки та активної участі приватного сектору.
Створення довгострокової фінансової архітектури, яка поєднує публічний та приватний капітал, дозволяє ефективно реалізовувати проєкти в Україні.
Загальна вартість відбудови оцінюється у понад 500 мільярдів доларів, що приблизно втричі перевищує вартість Плану Маршалла.
Безпечна Україна: енергетичні виклики та інвестиції у майбутнє
У рамках панелі «Енергетична стійкість України. Резерви, розподіл виробничих потужностей та гнучке балансування, зелена та розподілена енергія, міжнародна співпраця» учасники обговорювали ключові виклики для українського енергетичного сектору під час війни та роль польських і міжнародних компаній у відбудові країни.
Давид Сюдек, заступник директора представництва ORLEN S.A. у Києві, підкреслив важливість діяльності компанії:
«Будівництво економічної вартості та безпеки є ключовим. Ми постачаємо паливо, яке живить автомобілі, машини, а також мастильні матеріали. Дороги відбудовуються з нашого асфальту, будинки забезпечуються газом від Orlen, а в магазинах використовуються упаковки з наших полімерів».
Марчін Бялек, президент правління Biogas System S.A., зазначив роль інновацій та зеленої енергії у відбудові:
«Biogas — єдина польська компанія, яка входить у стратегію ЄС. Наша технологія дозволяє щодня змінювати субстрати, можливе виробництво тепла, енергії, сухого льоду — у замкненому циклі. Газ замінюється біометаном — це точно відбудеться. Після 2040 року ЄС заборонить використання газу, тому підприємства діють, щоб маркувати свої продукти як “зелені”».
Усі виступи показали, що енергетична стійкість України під час війни — це поєднання швидкого реагування, інноваційних технологій та міжнародної співпраці: від постачання палива та ремонту інфраструктури до розвитку зеленої енергії та гнучкого балансування потужностей, що вже сьогодні формує майбутнє української економіки.
ІІІ Конгрес співпраці з Україною COMMON FUTURE у Познані продемонстрував, що спільне майбутнє Польщі та України базується на реальних діях — від стратегічних дебатів, через інвестиції та проєкти, до підписаних угод.
Конгрес підтвердив, що економічна, енергетична та фінансова співпраця становить міцну основу для подальшої відбудови України та розвитку регіону.